Джерело: tsn.ua
Чому загадкова смерть в Іркутську налякала міжнародних експертів / © tsn.ua
Зміст
Смерть співробітниці Іркутського протичумного науково-дослідного інституту в Росії спричинила міжнародне занепокоєння. 28-річна Дар’я Шипілова померла від пневмонії невідомого походження, а близько 200 людей, які могли контактувати з нею, помістили під медичне спостереження.
Водночас російська влада заперечує, що смерть пов’язана з чумою або інцидентом у лабораторії. На тлі суперечливих повідомлень експерти закликають Москву надати більше інформації і висловлюють припущення, що в РФ могли працювати над біологічною зброєю.
Про це йдеться в аналізі Atlantic Council (Атлантична рада).
Там зазначають, що суперечливі версії Кремля про спалах в Іркутську, масштаби реагування та досвід Росії у сфері біологічної зброї порушують кілька питань, які варто розглянути.
Росія має довгу історію експериментів із чумою як зброєю та смертельних лабораторних аварій. Американські аналітики нагадують, що радянська програма біологічної зброї розпочалася наприкінці 1920-х років і розширювалася протягом 1930-х років. Вона продовжувала розвиватися навіть після підписання СРСР Конвенції про біологічну зброю в 1972 році. Програма була особливо просунутою, вчені експериментували з модифікацією та поєднанням різних типів біологічних агентів для створення потужнішої зброї. Чума була пріоритетною, і перебіжчики до США з СРСР описували роботу з розробки штамів, стійких до антибіотиків.
Російська програма розробки наступальної біологічної зброї ніколи не припинялася, а військові лабораторії розширюються. Державний департамент США у звіті про дотримання вимог за 2025 рік вказав, що Росія підтримує програму наступальної біологічної зброї, порушуючи свої договірні зобов’язання. У щорічній оцінці загроз за 2026 рік додається, що російські вчені продовжують розробляти нові хімічні та біологічні можливості, а також попереджається, що біотехнології подвійного використання можуть підвищити ризик випадкового вивільнення патогенів.
Супутникові знімки. У статті, про яку повідомляла газета «Вашингтон пост» у жовтні 2024 року, було показано близько десяти нових будівель у Сергієвому Посаді-6, військовому об’єкті на північний схід від Москви. Експерти заявили, що дизайн будівель відповідає лабораторіям високої ізоляції, хоча Росія стверджує, що роботи там носять оборонний характер.
Україна — це війна окопів, безпілотників та хімічної зброї. Оцінка загроз США за 2026 рік документує тисячі російських хімічних атак на українські війська з 2022 року, хоча в ній також зазначається, що Москва, ймовірно, продовжуватиме дотримуватися норми проти широкомасштабного застосування хімічної, біологічної та ядерної зброї, якщо не відбудеться «суттєвого зрушення» у війні.
Заперечення та ухилення від відповідальності є частиною кремлівської тактики. У лютому 2026 року Велика Британія, Швеція, Франція, Німеччина та Нідерланди заявили, що лідер російської опозиції Олексій Навальний, який помер у російській в’язниці у 2024 році, був отруєний.
Кремль назвав це звинувачення «упередженим та безпідставним». Токсини підпадають під дію Конвенції про заборону біологічної зброї, що робить цей висновок актуальним для ширшого питання дотримання Кремлем договору та прозорості щодо речовин, на які він поширюється.
Позиції Росії щодо безпеки та прозорості дають підстави сумніватися в тому, що світ дізнається про все повною мірою. Історія Росії щодо приховування попередніх біологічних інцидентів робить ранні суперечливі повідомлення особливо непереконливими. У РФ стверджують, що причина смерті Шипілової невідома і що жодної лабораторної аварії не сталося, проте більшість із приблизно двохсот контактів, як повідомляється, були госпіталізовані для спостереження.
Глава Бурятії спочатку написав, що Шипілова померла від чуми, але потім відредагував публікацію. Незалежне місцеве новинне видання «Люди Байкала» з посиланням на джерело в правоохоронних органах, повідомила, що співробітники ФСБ супроводжували машини швидкої допомоги, в яких перевозили осіб, що з нею контактували.
Atlantic Council нагадує, що Росія має історію лабораторних аварій та подальшого приховування. Наприклад, у Свердловську в 1979 році сибірська виразка «втекла» з військового комплексу та вбила щонайменше шістдесят вісім людей. Протягом майже тринадцяти років радянські чиновники звинувачували у цьому імпортне заражене м’ясо, доки тодішній президент Росії Борис Єльцин визнав відповідальність військових у 1992 році.
Росія також має низькі показники в міжнародних оцінках біологічної безпеки та нагляду. І навряд чи Кремль запросить будь-яких сторонніх, щоб вони подивилися на Іркутськ.
Штучний інтелект може посилити ризики досліджень там, де нагляд слабкий. Жодних публічних доказів, які б пов’язали ШІ з цим інцидентом — нема. Але Іркутськ експерти зі США називають нагадуванням про ризики, що створюються непрозорими біологічними дослідженнями з високим рівнем ізоляції, і про те, як ці ризики стають дедалі серйознішими, оскільки ШІ розширює можливості біологічних дослідів.
В Атлантичній раді попереджають, що біологічні дослідження за допомогою ШІ можуть призвести до випадкового або навмисного вивільнення патогену, якого ніхто раніше не бачив.
«Якою б не була причина смерті Шипілової, незалежні організації повинні мати можливість її перевірити. Для цього потрібні збережені зразки, клінічні та лабораторні записи, незалежна експертиза доказів (можливо, через відповідні механізми Всесвітньої організації охорони здоров’я) та консультації в рамках Конвенції про заборону біологічної зброї… Атрибуція, тобто встановлення того, як почався спалах, залежить від доказів, які необхідно зберегти зараз, поки зразки та записи ще існують», — закликали в Atlantic Council.
Раніше Дональд Трамп неочікувано запропонував Росії допомогу через спалах чуми.
Загострення ситуації в Іркутській області держсекретар США Марко Рубіо вже порівняв зі спалахом коронавірусу в китайському Ухані.
