В Італії існує звичай, коли після їжі шматочком хліба збирають залишки соусу з тарілки. Цю практику, відому як fare la scarpetta, італійці виконують без сорому, незалежно від того, чи обідають вони вдома, чи в ресторані. Ця традиція, яка колись вважалася поганими манерами, сьогодні стала частиною національної гастрономічної культури.
Походження терміна scarpetta залишається нез’ясованим. Існує кілька версій, одна з яких пов’язує його з формою шматочка хліба, що нагадує черевик. Інша версія вказує на те, що людина настільки голодна, що готова з’їсти навіть підошву взуття. Історик італійської кухні Лука Чезарі зазначає, що немає переконливих доказів жодної з цих теорій. Найдавніша письмова згадка про цей звичай датується 1871 роком.
Ставлення до scarpetta варіювалося залежно від регіону та соціального статусу. У північних містах, таких як Турин, цей жест вважався неприйнятним. Шеф-кухарка Гая Енріа згадує, як її батьки сварили її за те, що вона витирає тарілку хлібом. Натомість на півдні Італії, наприклад, в Апулії, залишити їжу на тарілці вважалося проявом неповаги до господарів.
Зміни у сприйнятті scarpetta почалися в другій половині XX століття, коли італійці знову відкрили для себе традиційну кухню cucina povera, що акцентує увагу на ощадливості і простих продуктах. У 2015 році шеф-кухар Гуальтьєро Маркезі виступив на захист цього звичаю, зазначивши, що він може бути елегантним, якщо виконувати його невимушено.
Сьогодні fare la scarpetta вважається не лише прийнятним, а й навіть схвалюється в ресторанах різного рівня. У Неаполі відкрили заклад, де концепція страв побудована навколо цієї традиції. Хліб подають спеціально для того, щоб зібрати соус до останньої краплі.
Ця практика стала символом не лише гастрономічної культури, а й бажання насолодитися моментом. Вислів fare la scarpetta тепер використовується також у переносному значенні, описуючи бажання продовжити приємні миті в житті.
