Мільйони українських дітей зростають в умовах повномасштабної війни, що суттєво впливає на їх психічне здоров’я. Психологи зазначають, що дитячі страхи більше не пов’язані з шкільними проблемами чи спілкуванням з однолітками, а зосереджуються на питаннях життя і смерті.
Сестри Поліна та Ксенія, які втекли з окупованої частини Херсонської області, нині живуть у Кривому Розі. У спортзалі, де вони відпрацьовують акробатичні елементи, дівчата знаходять свій простір безпеки. Поліна ділиться: «Я займаюся спортом, це мені завжди допомагає. Лежати – ні. Краще встати і зробити щось акробатичне». Спорт став для них способом впоратися з тривогою, яка посилюється через постійні атаки російської армії.
Поліна розповідає про страхи, які виникають вночі, коли ракети літають, а зв’язок відсутній: «Вночі страшно, тому що ракети літають, а у тебе немає світла й інтернету». У кімнаті дівчат висять фотографії їхнього батька, який пішов на фронт і наразі вважається зниклим безвісти.
Ксенія згадує момент, коли дізналася про зникнення батька: «Я почула, як мама плаче на кухні. Мені було дуже сумно. Я не думала, що таке може статися з нами». Для дітей, які переживають війну, такі ситуації стали звичними.
Організація психологічної допомоги La Strada відзначає, що характер звернень до їхньої «гарячої лінії» змінився. «Діти, які раніше зверталися з питаннями про спілкування з однолітками, тепер стурбовані безпекою та панічними атаками», – зазначає психологиня Валерія Бондар.
Поліна розповідає, як червоний колір повідомлень у мобільному застосунку став для неї символом тривоги: «Мені здається, що якщо якісь звуки будуть, ми будемо думати, що це ракети». Психологи підкреслюють, що війна змушує дітей дорослішати занадто швидко, а наслідки цього вплинуть на країну протягом багатьох років.
В умовах війни українські діти стикаються з новими страхами, пов'язаними з безпекою та життям. Психологи відзначають, що війна змушує їх дорослішати швидше, а наслідки цього вплинуть на суспільство в майбутньому.
Джерело: Радіо Свобода
