9 листопада 2026 року відзначається 50-річчя створення Української Гельсінської групи (УГГ), першої легальної правозахисної організації в Україні. Заснована в Києві під керівництвом Миколи Руденка, група об’єднала десять дисидентів, серед яких Левко Лук’яненко та Петро Григоренко.
Основною метою створення УГГ було документування порушень прав людини в Українській РСР та легітимізація правозахисної діяльності через Гельсінські угоди. Ці угоди, підписані в 1975 році, мали на меті забезпечення прав людини, проте радянський режим жорстоко переслідував членів групи.
З 41 члена УГГ 39 були засуджені до тривалих термінів ув’язнення та заслання, а четверо загинули в радянських концтаборах. Незважаючи на репресії, УГГ продовжувала свою діяльність і в 1988 році перетворилася на Українську Гельсінську спілку, що сприяло відновленню незалежності України.
Серед засновників УГГ був Іван Кандиба, який отримав 22 роки ув’язнення за свою діяльність. Його історія ілюструє небезпеку, з якою стикалися правозахисники в тоталітарному режимі. Кандиба, юрист за освітою, боровся за незалежність України з 1960-х років, заснувавши підпільну Українську робітничо-селянську партію.
Після арешту в 1961 році Кандиба провів 15 років у в’язницях, де продовжував свою боротьбу, зокрема, через передачу інформації за кордон про порушення прав людини. У 1981 році він знову був арештований за антирадянську діяльність і провів ще 10 років у таборах.
Після звільнення у 1988 році Кандиба активно долучився до громадської діяльності в Україні. У 1990 році він заснував Всеукраїнське політичне об’єднання “Державна Самостійність України”, що стало важливим кроком у процесі здобуття незалежності.
Список членів УГГ налічує 41 особу, серед яких були видатні правозахисники, письменники та науковці, які боролися за права людини в Україні. Відзначення 50-річчя УГГ є важливим нагадуванням про спадщину боротьби за права людини в Україні та внесок цієї організації в історію країни.
