Джерело: www.unian.ua
9 червня 2026 року, коли народні обранці прийняли так званий закон про “податок на OLX”, сталася “тиха революція” на ринку таксі – тих водіїв, що раніше працювали неофіційно, тепер “прикріпили” до цифрових платформ, які відтепер за них будуть платити податки.
Закон поки не підписано президентом, але мало хто сумнівається, що підпис буде – бо це закон з “євроінтеграційного” переліку. То це нове “кріпацтво на колесах” або, навпаки, позитив через прозорість й найнижчі податки у Європі? І головне для пасажирів – як це вплине на ціни та на роботу таксі?
Експерт з транспортного планування Дмитро Беспалов передусім звертає увагу на те, що у сторонніх спостерігачів виникло хибне враження про цю реформу через неофіційну назву “податок на OLX”.
“Одразу хочу зняти непорозуміння, бо воно ходить майже по всіх публікаціях. Цей закон (№15111-д, який охрестили “податком на OLX”) насправді не про податок на платформи і не про новий збір у тариф. Він про дохід самих водіїв і кур’єрів, який платформа сама утримує і перераховує як податковий агент, – зауважує експерт. – І ставка не росте, а падає: замість сьогоднішніх 23% буде 10%, а заробіток до 2000 євро на рік взагалі не оподатковується. Працювати закон почне з 2027-го, а реально – поки запустять обмін даними, ближче до 2028-го”.
Щодо впливу “різних умов” для агрегаторів і звичайних перевізників, то тут, на його думку, “логіка зворотна до переділу ринку”. Тобто значних змін у переліку гравців на ринку він не очікує, попри зміну умов.
“Сьогодні десятки тисяч водіїв їздять у “тіні”, і саме той, хто працює через застосунок, був у м’якшому становищі щодо податків, ніж таксопарк на ліцензії. Закон цю сіру зону якраз звужує: виводить з тіні близько 400 тисяч людей і десь 400 млрд грн обороту. Для самих компаній це більше адміністративна морока – рахувати, утримувати, звітувати, ніж удар по бізнесу”, – вважає пан Беспалов.
“Надспрощена модель”Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна, звертає увагу передусім на економічний та суспільний ефект реформи.
“Це модель надспрощеного оподаткування для самозайнятих. Ми як економісти пропонували її ще 5 років тому. Спочатку Мінфін був проти, потім були інші нюанси, але, нарешті, законодавство було прийняте і цифрові платформи стали податковими агентами, – розповідає він. – Відповідно до реформи, 400 тисяч не лише водіїв, але й кур’єрів не отримують ніякого додаткового адміністративного навантаження, ніякої нової реєстрації. Все за них тепер роблять цифрові платформи. Зокрема з 2027 року вони стягують з виторгу податок у 10%. На час воєнного стану та 3 роки після його завершення ставка буде 10%, а після цього – вже 5%”.
Як не крути, закон змінює умови та ринкові баланси – адже це примушує сотні тисяч водіїв виходити з комфортної “тіні” у поле зору податківців (та й співробітників ТЦК теж). Проте Олег Гетман переконаний, що на ринок сервісів таксі нове законодавство матиме лише “формальний, а не фактичний” вплив. Тобто, ті водії й платформи, що зараз є на ринку, й надалі залишаться.
Закон може лише “формально” змінити ринок таксі / фото ua.depositphotos.com”Зараз водії, що працюють через цифрові платформи, не хочуть реєструватися ФОПами, бо це складно й обтяжливо. Тобто працюють вони як фізичні особи, і мають щороку подавати декларацію на доходи фізичних осіб. І, відповідно до чинного законодавства, вони мають сплатити 18% ПДФО і 5% військовий збір. Це і є 23%. Зрозуміло, що велика частка водіїв податки не платить. Але дехто все ж платить. І для них ставка у 10% це зниження, а не підвищення оподаткування”, – зауважує економічний експерт.
Окрім легалізації водіїв, реформа дає помітний “бонус” для бюджету у вигляді податкових надходжень.
“Можливі надходження до бюджету ми оцінювали у 12 мільярдів гривень на рік. А Мінфін очікує 14 мільярдів. Це додаткові податки у бюджет. Люди, які будуть цією системою користуватись (а це водії та кур’єри), тепер отримуватимуть “білі” доходи, що знімає всі обмеження для них на користування кредитами, державними програмами тощо. Вони виходять таким чином у формальне поле і більше можуть не боятися, що до них раптом прийде податкова”, – продовжує пан Гетман.
Він також звертає увагу, що таким чином Україна переходить у “передбачуване європейське легальне поле”. Адже частина європейських країн вже користується такими ж спецрежимами та системами обміну податковою інформацією.
“Але в нас буде найліберальніша подібна система в усій Євразії з 5% податку. Навіть з 10% вона достатньо ліберальна. Тобто ми оцінюємо це нове регулювання як корисне і позитивне. Плюс ми, як держава, таким чином виконуємо одразу дві вимоги від міжнародників, за що нам нададуть додаткові кошти”, – нагадує економіст про ще один “бонус” для держбюджету.
Точка зору перевізниківУНІАН опитав також перевізників, які й є тими самими “цифровими платформами” – головними “героями” реформи. Микола Сорока, керівник напряму GR компанії Uklon, каже, що у компанії вітають ухвалення закону та очікують на підписання його президентом.
“Віримо, що прийняття нових норм принесе користь для усіх сторін, – представник Uklon’у досить оптимістичний. – Наразі ми вивчаємо фінальну версію законопроєкту та створили внутрішню робочу групу, завданням якої є дослідження та розробка плану впровадження усіх необхідних змін у роботу платформи”.
У компанії очікують на конкретні рішення держави щодо механізму автоматичного обміну інформацією про доходи через цифрові платформи. А впровадження нових систем – це завжди операційні витрати. Щоправда, поки незрозуміло, якого обсягу.
“Очікуємо на механізм інтеграції від Державної податкової служби України для налаштування обміну даними. Тому поки рано говорити про чіткі терміни технічної реалізації або обсяг операційних витрат. В будь-якому разі, ми розраховуємо на оптимальні терміни для впровадження усіх необхідних змін, – продовжує пан Сорока вже трохи менш оптимістично. – Звісно, оскільки цей законопроєкт передбачає, що цифрові платформи стають податковими агентами для своїх користувачів, то ми очікуємо ріст адміністративного навантаження на нашу компанію”.
Тим не менш, у довгостроковій перспективі у компанії очікують на ріст сектору цифрової економіки, і акцентують увагу, що ця реформа створює однакові, прозорі правила гри для всіх учасників ринку.
Щодо змін у ціні за кілометр після цієї реформи у компанії не змогли надати прогнозів.
Сергій Павлик, генеральний менеджер Bolt в Україні, теж сповнений оптимізму. Він додає, що компанія “з самого початку” є прихильником реформи.
Генеральний менеджер Bolt в Україні є прихильником реформи / ілюстрація Reuters”Для нас це важливий крок до прозорої та справедливої конкуренції. Запровадження цього законодавства забезпечить бізнесу більшу визначеність і зрозумілі умови роботи, що сприятиме стабільному розвитку всієї галузі”, – каже топ-менеджер.
Крім того, у Bolt запевняють, що реформа матиме виключно позитивний вплив на якість сервісу для пасажирів, чому сприятимуть “прозорі правила роботи, зрозумілі стандарти та підвищення рівня безпеки для пасажирів”.
Втім, не забувають у компанії і про виклики. Те, що компанія стане сама тепер нараховувати 10% податку та адмініструватиме його для водіїв, є головною зміною та, власне, головною складністю для бізнесу.
“Це потребує певної операційної та технічної підготовки. Однак ми вже маємо необхідні технологічні можливості, терміни та міжнародний досвід для виконання таких функцій. Аналогічна модель уже успішно працює в країнах ЄС, де ми присутні”, – продовжує він.
Але головне питання – чи вплине це на собівартість перевезень. У Bolt обережно погоджуються, що вплив буде.
“Якщо говорити про зміни в регуляторному середовищі, зокрема й у частині оподаткування, то з часом вони можуть відображатися на структурі доходів водіїв, їх кількості, їхній активності на платформі, а отже, і на вартості поїздок. Проте, це не відбувається прямолінійно та миттєво: це завжди поступовий процес, на який впливає сукупність різних факторів”, – зауважує пан Павлик.
Цікавий момент про кількість водіїв. Бо їх і зараз на маршрутах подекуди бракує, а якщо їх будуть примушувати виходити з “тіні”, то охочих може стати ще менше. А чим менше водіїв – тим вищі розцінки в умовах стабільного попиту. Втім, з питанням цін варто розібратися докладніше.
Чи зростуть ціни на таксіЗ поганих новин – вартість поїздок дійсно зросте. Це якщо коротко підсумувати відповіді представників галузі та експертів. Але внесок саме “податку на OLX” для прайсів таксистів буде чи не найменшим, на тлі інших факторів ціноутворення.
“Ціноутворення на платформі є динамічним і відображає баланс між попитом пасажирів та пропозицією водіїв у конкретний момент часу. На це впливає багато чинників – як от погода, активні години дня, повітряні тривоги та зупинки громадського транспорту і багато іншого, – пояснює особливості ціноутворення перевезень Сергій Павлик з Bolt. – Наприклад, зростання вартості пального в окремі періоди та в окремих містах впливало на поведінку частини водіїв: через збільшення витрат вони могли скорочувати кількість поїздок або проводити менше часу онлайн”.
Зі слів практика галузі, у таких випадках система реагує на зміни балансу попиту та пропозиції, що впливає на кінцеву вартість поїздки. Додамо, що з досвіду пасажирів – впливає переважно у бік зростання. Але Сергій Павлик каже, що й зниження цін можливе.
“Якщо ціни на пальне знижуватимуться, це позитивно позначиться на витратах водіїв. Менші витрати стимулюватимуть більшу кількість водіїв виходити онлайн та виконувати більше поїздок, а збільшення пропозиції, своєю чергою, позитивно впливатиме і на пасажирів”, – завершує він свою думку.
Експерт з транспортного планування Дмитро Беспалов теж каже про низку факторів ціноутворення. Водночас, на його думку, закладати внесок конкретно податку у 10% у вартість перевезень поки що передчасно, адже закон впроваджується лише з 2027 року.
Ще не зрозуміло, як виростуть ціни / фото ua.depositphotos.com”Що справді тримає ціну поїздки – це пальне і кількість водіїв на лінії, а не цей закон. І тут цікавий момент з Ормузом. Світова нафта і ціна на нашій колонці живуть окремим життям. Нафта після пікових значень цього року вже впала десь на 20% на очікуваннях угоди США-Іран, а наш А-95 за рік навпаки подорожчав: торік влітку був близько 59 грн, зараз – під 76. Дизель десь 83 грн – мережі в червні навіть трохи зрізали. Тобто на колонку більше тисне курс гривні й акциз, ніж заголовки з Близького Сходу”, – розводить руками фахівець з транспорту.
Чому ніхто не готовий надавати більш конкретні дані щодо вартості проїзду – експерт “киває” на згадану вище динамічну ціну. Просто сталого тарифу як такого на платформах взагалі немає.
“Точну “вартість кілометра” по роках я вам свідомо не назву – це була б вигадана цифра, бо алгоритм перераховує тариф щогодини під попит і кількість вільних водіїв. Якщо зовсім стисло – наступний рік-два ціну поїздки робитимуть пальне, курс і дефіцит водіїв, а не “податок на платформи”. А сам закон – радше про прозорість і рівні правила для всіх, ніж про тариф”, – уточнює пан Беспалов.
Олег Гетман з CASE Ukraine має власні розрахунки та оцінки по тарифах.
“Якщо це й вплине, то буквально трохи. Відповідно до моделювання, ті 10% будуть “розмазані” між самою платформою, прибутками водіїв та цінами. Тож, очікуємо подорожчання послуг водіїв з 2027 року на 2-3%. Це не критично, бо у межах статистичної похибки”, – каже пан Гетман, додаючи, що інші фактори у ціноутворенні значно потужніші.
Таким чином, реформа все ж призведе до зростання цін і змін у кількості водіїв, адже далеко не усі захочуть прощатися з “тінню” (як мінімум, на початку дії закону). І хоча експерти стверджують, що вплив саме “податку на цифрові платформи” не буде ключовим для галузі, разом з іншими факторами ціноутворення це може призвести до досить неприємного сукупного ефекту й до відчутного подорожчання перевезень.
Тим не менш, всі опитані учасники ринку та експерти згодні, що ця реформа є позитивною для галузі та країни – і як сама по собі, і як частина євроінтеграційних вимог, за які нам ще й фінансову допомогу “докинуть”.
Будемо сподіватися, що оптимізм експертів та гравців ринку цього разу буде виправданим та без “підводних каменів”, адже реформа дійсно масштабна й охоплює сотні тисяч водіїв і мільйони пасажирів.
