9 листопада 2026 року відзначається 50-та річниця створення Української Гельсінської групи (УГГ), першої легальної правозахисної організації в Україні. Заснована в Києві під керівництвом Миколи Руденка, група об’єднала десять дисидентів, серед яких були Левко Лук’яненко, Петро Григоренко та Олекса Тихий.
Основною метою УГГ було документування порушень прав людини в Українській РСР та апеляція до міжнародної спільноти на основі Гельсінських угод, підписаних у 1975 році. Ці угоди мали на меті забезпечення прав людини, і засновники УГГ прагнули легітимізувати свою діяльність через їхні положення.
Протягом свого існування УГГ зазнала жорстоких репресій з боку радянського режиму. Із 41 члена організації 39 були покарані сумарно на понад 550 років ув’язнення та заслання. Четверо з них загинули в радянських концтаборах, а один, Михайло Мельник, наклав на себе руки через загрозу арешту.
У 1988 році, попри репресії, УГГ трансформувалася в Українську Гельсінську спілку, що стало важливим кроком до відновлення незалежності України. Мирослав Маринович, один із засновників УГГ, у своєму інтерв’ю зазначив, що тоді важко було оцінити масштаб явища, проте сьогодні ми розуміємо, яке велике значення мала діяльність організації.
Маринович підкреслив, що на той час світ вступав у нову еру захисту прав людини, і Гельсінські угоди стали важливим інструментом для боротьби з радянським тоталітаризмом. Члени УГГ використовували ці угоди, щоб привернути увагу до порушень прав людини в СРСР.
Радянський режим намагався зламати дух дисидентів через шантаж і тиск, однак багато з них залишалися вірними своїм переконанням. Маринович зазначив, що Гельсінські групи підривали міф про те, що СРСР дбає про права людини, і світ почав усвідомлювати реальність.
Значення діяльності УГГ важко переоцінити, адже вона стала основою для подальшої боротьби за незалежність України. Поширення інформації про порушення прав людини через західні ЗМІ, такі як Радіо Свобода, відіграло ключову роль у формуванні громадської думки та підтримці дисидентського руху.
Сьогодні, через 50 років після створення УГГ, важливо пам’ятати про їхній внесок у боротьбу за права людини та незалежність України. Ця організація стала символом стійкості та мужності в умовах репресій.
